Інноваційні методи і прийоми формування ключових  компетентностей учнів  на  уроках біології

Ірина Товстига, вчитель біології

Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка

 Анотація. У доробку вчитель представляє власний педагогічний досвід роботи щодо формування ключових компетентностей гімназистів на уроках біології. Педагогічна майстерність вчительки виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур.

Ключові слова: особистісно зорієнтований підхід, діяльнісний підхід, компетентнісний підхід, компетентність саморозвитку і самоосвіти, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, компетентність продуктивної творчої діяльності, інформаційно-комунікаційна компетентність, здоров’язбережувальна компетентність.

 

                                        …Нехай наші учні помиляються, нехай вони

                                                                  сперечаються і не погоджуються з нами, вчителями,

                                            нехай тільки вони ніколи не будуть байдужими

( В.Ф.Шаталов )

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти вимагає будувати навчально-виховний процес на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів, діяльнісний спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, а компетентнісний сприяє формуванню ключових, загально- предметних і предметних компетентностей.

Працюючи над науково-методичною проблемою «Інноваційні методи і прийоми формування ключових компетентностей учнів на уроках біології», у своїй роботі використовую результати наукових досліджень компетентнісного підходу вітчизняних та російських вчених — М.Авдєєвої, І.Бабина, А.Вербицького, Я.Кодлюка, В.Краєвського, О.Пометун, К.Савченко, О.Соколової, Г.Терещука, А.Хуторського та інш.

До ключових компетентностей, які прагну сформувати в учнів при вивченні біології, належать:

  1. компетентність саморозвитку і самоосвіти;
  2. соціальна компетентність;
  3. загальнокультурна компетентність;
  4. компетентність продуктивної творчої діяльності;
  5. інформаційно-комунікаційна компетентність;
  6. здоров’язбережувальна компетентність.

Формувати компетентність саморозвитку і самоосвіти, що передбачає розуміння учнями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя, починаю із 6-го класу шляхом виконання учнями міні-проектів. Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків. Підготовка проекту розвиває у школярів навички організації  власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність  цих вмінь свідчить про вміння вчитися.

Внутрішня мотивація учнів до навчання виникає поступово. У багатьох вона нестійка і залежить від ситуації. На уроках на етапі мотивації навчальної діяльності застосовую різні методичні прийоми для підтримки пізнавального інтересу в дітей, потреби в нових знаннях: «Дивуй!», бо здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу; «Відстрочена відгадка» — на початку уроку загадую загадку (маловідомий або дивний факт), на яку відгадку можна дізнатися під час вивчення нового матеріалу; «Фантастична добавка» — реальна ситуація доповнюється елементами фантастики.

При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти використовую різні типи завдань:

  —  завдання, що встановлюють зв’язок між  теоретичними знаннями і практичними діями.

У темі «Рослини» (6 клас): «Коли вирощують картоплю, то її обов’язково підгортають. Із якою метою це роблять?»;  «Навесні часто обрізають декоративні кущі? Навіщо?» У темі «Кровообіг і лімфообіг» (9 клас): «Чому ін’єкції роблять у вени, а не в артерії?»; «Коли беруть кров із вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече і просить пацієнта стиснути кілька разів кисть руки. При цьому вени набухають і стають добре помітними. Як це можна пояснити?»;

  —   завдання на самоспостереження.

У темі «Опора і рух» (9 клас): «Проаналізуйте свою позу, коли сидите за партою. Визначте, чи  сприяє вона формуванню правильної постави. Чи відсутні фактори, що провокують порушення постави з часом?»; «Заплющивши міцно очі, ви відчуєте в ділянці ока тремтіння м’язів, що скоротилися. Чому відбувається тремтіння?» У темі «Дихання» (9 клас): «Після чергового видиху затримайте дихання на 30-40 секунд. Яке бажання у вас при цьому виникає? Чому виникає потреба у видиху? Чи можна довільно загальмувати роботу дихального центру на необмежений час? Чому?»;

  —   завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок.

У темі «Рослини» (6 клас): «Запропонуйте  дослід, що доводить вплив сонячного світла на ріст і розвиток рослин». У темі «Земноводні» (8 клас): «Відомо, що жаби полюють лише на рухому здобич. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?» У темі «Мислення і свідомість» (9 клас): «Запропонуйте схему досліду, який би довів, що емоційний стан людини впливає на її працездатність і результативність діяльності».

З метою формування соціальної компетентності, що  забезпечує  уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, пропоную учням завдання різного рівня складності, при цьому  не розподіляю завдання, а гімназисти самі обирають їх собі.

При проведенні контрольних робіт у ІV рівні складності даю учням декілька творчих завдань, а вони самостійно обирають собі одне.

Вибір учнями певних завдань свідчить про їх здатність до самооцінювання.

Вміння самостійно приймати рішення, йти на компроміс, досягати спільної згоди формую в учнів при проведенні узагальнюючих уроків.  Заздалегідь знайомлю з формами їх проведення (семінар, тестові завдання, контрольна робота, захист проектів), а гімназисти самостійно роблять вибір і повідомляють про це мені.

Для розвитку соціальної компетентності часто використовую групову форму навчання при вивченні різноманітності тварин у 8 класі;  будови судинної системи, порушень роботи імунної системи, газообміну у легенях і тканинах, сенсорних систем, видів пам’яті в 9 класі. Ефективна ця форма навчання при розгляді будови, властивостей та значення вуглеводів, будови білків, будови та функцій одно- та двомембранних органел у 10 класі; генетичних основ селекції організмів, основних напрямків сучасної біотехнології, життєвих циклів у рослин і тварин, поняття про середовище існування і шляхи пристосувань до нього організмів у 11 класі. Учні в групі обговорюють хід виконання проблемного завдання, розподіляють між собою обов’язки, обирають рецензента з іншої групи. Все це формує в них вміння приймати рішення, робити власний внесок у спільну справу, розвиває здатність до самооцінки і адекватної оцінки інших.

Ефективна групова форма роботи і при проведенні лабораторних та практичних робіт.

З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей за національними, культурними та релігійними ознаками, на уроках часто використовую фрагменти з художніх творів. Вони позитивно впливають на образне мислення учнів, здатність висловлювати оригінальні ідеї. Літературні твори використовую на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, його закріпленні, розв’язуванні творчих завдань. Вивчаючи розділ «Різноманітність рослин» у 6 класі, використовую легенди та вірші для підвищення пізнавальної активності учнів та здійснення естетичного, духовного виховання. У 7 класі на уроках зоології практикую загадки-промовки, легенди про тварин, розповіді про тварин-синоптиків.

Значно ширше використовую художні твори у позакласній роботі.

У ході вивчення нового матеріалу розповідаю учням про діяльність вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток біології. Із книги Я. Голованова «Етюди про вчених» (серія «Життя видатних людей») використовую цікаві біографічні відомості про І.Павлова, О.Сєверцова, М.Вавилова, а наукові відкриття багатьох вчених із посібника «Біологія: Словник – довідник» авторів В.Попович, Т.Сало, Л.Деревинська. Під час підготовки до уроку на тему «Запліднення у квіткових рослин» учні готують повідомлення про життя і діяльність С.Г.Навашина. Для виховання гімназистів широко використовую життєвий і творчий шлях В.І.Вернадського. 

З метою формування загальнокультурної компетентності звертаю увагу учнів на зв’язок біології з іншими природничими та суспільними дисциплінами і на значення біології для розвитку цивілізації. Велике зацікавлення в учнів викликають такі факти. Зокрема вивчення кришталика ока арабськими лікарями наштовхнуло вчених давнини на думку про використання лінз, виготовлених з кришталю чи скла, для збільшення зображення. Французький фізіолог і фізик ХІХ століття Жан Луї Марі Пуазель на основі досліджень руху крові по кровоносних судинах встановив закон руху рідин у тонких трубках. Жаби бачать лише рухомі об’єкти і цю властивість намагаються повторити вчені-конструктори при розробці автоматичних систем стеження та сигналізації. М.Жуковський, досліджуючи політ птаха, відкрив «таємницю крила» і розробив методику розрахунків підйомної сили крила, тієї сили, що утримує літак у повітрі. Наслідуючи природу, зокрема яйце, люди придумали електричну лампочку опуклої форми. Ось тому вона не тріскає, коли її силою вкручують у патрон, хоча скло лампочки дуже тонке.

Розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей формую в учнів під час вивчення теми «Особливості виду людина розумна», розділу «Біологічні основи поведінки людини».

Розвиток  компетентності  продуктивної творчої діяльності здійснюю шляхом самостійного складання учнями задач, тестів, запитань до теми. Найкращі варіанти тестів використовую для перевірки знань інших учнів. Для розвитку уяви пропоную гімназистам творчі завдання.

Учні основної школи на уроках демонструють свою творчість у складанні біологічних казок, вікторин, коміксів, кросвордів. Наприкінці вивчення теми вони мають право отримати високу оцінку за такі завдання. Щоб спонукати дітей думати, аналізувати інформацію, часто використовую такі вправи, як «Мозковий штурм», складання діаграми Вена, сенкана, «Своя опора». Вправа «Заперечую» допомагає формувати вміння учнів розмірковувати, звільняє їх від механічного запам’ятовування, зазубрювання.

Метод проблемного викладу нового матеріалу використовую при вивченні зчепленого успадкування (11 клас). Учням ставлю запитання: «Чому при аналізуючому схрещуванні дигетерозиготних мух замість очікуваного розщеплення за фенотипом 1:1:1:1  83% мух мали комбінацію, як у батьківських форм, а тільки 17% були рекомбінантами?» Пропоную вихованцям у грі стати співробітниками лабораторії Т.Моргана й на основі вивченої інформації пояснити отримані результати. Процес мислення набуває продуктивного характеру й після «мозкового штурму», діти самостійно роблять правильні висновки. Учневі, який запропонував правильну гіпотезу, вручаю «Нобелівську премію».

Для формування творчих здібностей практикую ігри – змагання, рольові ігри, дидактичні ігри («Вірю – не вірю», «Відгадай за описом», «Світлофор», «Розумники й розумниці», «Бумеранг», «Впіймай помилку», «Утвори пару»,  «Сніжна грудка», «Шпаргалка»).

В 11 класі під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології пропоную учням дискусію з теми «Трансгенні продукти: за чи проти», а, вивчаючи тему «Ембріотехнології. Клонування», — «Клонування людини: благо чи зло?» Вчу у ході дискусії учнів логічно мислити, толерантно відстоювати свою позицію, дослухатись до думки інших.

 Творчу продуктивну діяльність учнів активізую за допомогою нестандартних уроків. Вивчення теми «Плацентарні ссавці. Комахоїдні та рукокрилі» у 8 класі проводжу у формі уроку-змагання між командами «Землерийки» і «Кажани». Урок – природнича телепередача «У світі грибів» (6 клас) монтувався різними студіями «Найвідоміші  і  найтаємничіші»,  «У світі  слизовиків»,   «Біологія грибів»,   «Фізіологія грибів», «Фізкультхвилинка», «Дослідницька», «Підприємницька», «Розпізнай», «Термінологічна», «Екологічна», «Головного редактора». На урок — прес-конференцію «Клас Дводольні. Родина Айстрові» (7 клас) завітали представники різних професій: біологи, екологи, агрономи, історики, медики, кулінари, народознавці.

У рамках теми «Клітина: будова та життєдіяльність» (10 клас) проводжу узагальнюючий урок-фантазію «Моє місто – Клітина». Учні об’єднуються у групи – різні туристичні фірми. Завдання групам: знайти в клітині аналогії до різних міських структур, намалювати й представити своє місто. Таким чином учні повторюють будову клітини, знаходять асоціації, створюють рекламний постер, із задоволенням вживаються у роль туристичних агентів.

Розвиткові розумової і творчої активності гімназистів сприяє метод проектів, що є поєднанням теорії і практики, постановки певного розумового завдання і практичного його виконання. Метод проектів дає змогу у комплексі зреалізувати всі ключові компетентності, бо при виборі теми  формується соціальна компетентність, при опрацюванні джерел інформації  розвиваються компетентності саморозвитку і самоосвіти та загальнокультурна, а при презентації  реалізуються компетентності продуктивної творчої діяльності та інформаційно-комунікаційна. Звітують учні про свою діяльність не лише у формі презентацій, плакатів, але і рефератів, які цікаво і майстерно ілюструють малюнками, картинками, аплікаціями, створюють кросворди, вікторини. Участь у різноманітних заходах (конкурсах, конференціях, наукових читаннях), МАН України формує в учнів компетентність продуктивної творчої діяльності.

Мислення, пам’ять, увагу своїх вихованців розвиваю різноманітними інтелектуальними іграми: «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Турнір юних біологів». Учні готують відповіді на складні запитання, виконують творчі завдання, розв’язують біологічні задачі. Із задоволенням гімназисти всіх класів беруть участь у щорічній Всеукраїнській акції «Птах року»: створюють презентації, інформаційні листівки. Творчо і натхненно приймають участь вихованці у Всеукраїнській акції «Замість ялинки – зимовий букет», в конкурсі екологічних агітбригад, «Молодь за здоровий спосіб життя».

Велику увагу на уроках біології приділяю формуванню  інформаційно-комунікаційної компетентності. Навчаю здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел: хрестоматій, довідників, Інтернет ресурсів; ефективно працювати з підручником.

Часто на уроках використовую нові інформаційні технології: навчальні програми з біології, програми – репетитори, програми віртуальних лабораторних і практичних робіт, відео фрагменти. Застосування прикладного програмного забезпечення дає змогу вивести сучасний урок біології на якісно новий рівень, залучає школярів до активної пізнавальної діяльності завдяки новизні та не традиційності викладання нового матеріалу.

З метою формування комунікаційної складової  компетентності, що  передбачає розвиток в учнів культури мовлення, уміння ставити запитання, висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування, використовую роботу в групах, інтерактивні вправи «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Я так думаю», «Мікрофон», «Мозковий штурм».

Розвиток монологічного мовлення здійснюю під час усного опитування, повідомлень учнів, захисту проектів, рефератів, коментування дослідів. Бесіди, диспути, семінари, конференції, уроки - змагання, уроки – мандрівки сприяють розвитку діалогічного мовлення учнів. Навички письмового викладу матеріалу формую під час написання гімназистами  повідомлень, рефератів, науково – дослідницьких робіт, проектів.

Формування   здоров’язбережувальної компетентності починаю реалізовувати при вивченні курсів біології рослин і біології тварин. Вивчаючи значення рослин у житті людини, знайомлю дітей з лікарськими рослинами нашої місцевості. На уроках вони дізнаються про організми, що паразитують в тілі людини – гельмінти, гриби, віруси і бактерії, а також шляхи їх проникнення в організм. Це спонукає гімназистів уважніше ставитись до свого здоров’я.

На уроках в 9 класі навчаю практичних навичок надання долікарської допомоги, основ здорового способу життя, переконую у необхідності дотримання правил особистої гігієни, розповідаю про негативний вплив алкоголю, наркотиків, нікотину на організм і поведінку людини. З цією метою проводжу зустрічі гімназистів з лікарями (наркологом, венерологом).

Розвиваю в учнів уміння визначати рівень свого здоров’я, зберігати його і зміцнювати шляхом корекції способу життя.

Особливу увагу приділяю формуванню «здорової атмосфери» в класі, підвищенню культури взаємин між учнями, налагодженню емоційного контакту між учителем і учнями, створенню в класі доброзичливого творчого мікроклімату.

Знайомлю учнів з методикою проведення аутогенного тренування як методу керування своїми емоціями, подолання хвилювання, профілактики нервової перевтоми. Це привчає гімназистів поводитися впевнено, вірити у власні сили.

Використовуючи ефективні методи і прийоми, створюю всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.